В Україні роботодавцям дозволили затримувати зарплату. Крім того, вони можуть в односторонньому порядку припинити дію трудового договору у тому випадку, якщо неможливо дотримуватись його умов. При цьому виплату зарплати за вимушений простій покладають на державу-агресора, тобто на Росію.
Такі зміни до трудового законодавства містяться у законі "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", підписаному президентом Володимиром Зеленським. Мінекономіки роз'яснило положення цього закону.
Отже, роботодавець має право за необхідності зобов'язати найманого працівника трудитись по 12 годин на добу упродовж п'ятиденного робочого тижня або по 10 годин упродовж шести днів.
"Це не означає, що всі працівники автоматично переходять на такий режим роботи. Але роботодавець має право застосувати таку тривалість робочого часу за необхідності", – уточнили в Мінекономіки.
Роботодавець також може перевести найманого працівника на іншу роботу без його згоди. Але тут є два моменти. Таке переведення можливе лише в тому випадку, якщо до цього змушують обставини: ліквідація наслідків бойових дій або порятунок людського життя. Крім того, перевести на іншу роботу мають право лише тоді, якщо немає медичних протипоказань до іншої роботи.
Роботодавцю надається право звільнити найманого працівника під час відпустки або під час лікарняного. Але при цьому датою звільнення буде вважатись день його виходу з відпустки або лікарняного.
Щорічна відпустка обмежується лише 24 календарними днями. Але, якщо працівник трудиться на об'єктах критичної інфраструктури, то йому взагалі можуть відмовити у будь-якій відпустці за винятком декретної.
Що стосується виплати зарплати за виконану роботу, то роботодавець може затримати зарплату у випадку, якщо так склались обставини. Але відразу після усунення цих обставин він має виплатити працівнику усе заборговане.
Крім того, керівник підприємства може припинити дію трудового договору. Втім, це не означає, що він припиняє трудові відносини з найманими працівниками. Однак у цьому випадку відшкодувати їм втрачену зарплату має держава-агресор. Як має відбуватись таке відшкодування, і хто змусить агресора це зробити, закон не розтлумачує.
Нагадаємо, уряд має намір збільшити фінансування армії. Підвищення видатків на армію відбуватиметься за рахунок скорочення решти видатків.