Українцям розповіли про списання боргів за кредитами: на яких умовах, і чому банки проти

Українцям обіцяють списати борги за кредитами. Йдеться про іпотечні борги та автокредити, взяті позичальниками на придбання майна, якого вже немає. Воно було зруйновано і втрачено внаслідок військових дій. Саме власникам зруйнованих квартир і безповоротно пошкоджених автомобілів, за які у людей ще залишилися не виплачені кредити, і хочуть списати борги.

Законопроект щодо списання боргів за кредитами вже підготовлений депутатами і в понеділок, 13 червня, має бути зареєстрований у Верховній Раді. Про деякі нюанси цього документу розповів голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев.

Кому мають намір списати борги за кредитами

• Їх списуватимуть насамперед тим, хто втратив єдине житло, на яке було взято іпотечний кредит. Якщо ж у власника є не одна квартира в іпотеці, а кілька, і він втратив лише одну з них, то автори закону пропонують просто заморозити його борги до закінчення війни, а потім уже в мирний час розібратися, як вчинити з конкретною сумою.
• Борги за кредитами списуватимуть тим, хто станом на 24 лютого 2022 року не мав заборгованості за платежами. Тобто той борг, який міг у позичальника накопичитися до початку війни через несвоєчасну сплату за кредитом, ніхто не списуватиме. Та й взагалі, сам факт списання боргу такому клієнту буде під питанням.
• Борги списуватимуть тим, хто документально підтвердить факт втрати майна.
• Якщо людина втратила своє майно на тимчасово окупованій території, то вона також має право на списання кредитного боргу.

"Якщо людина має квартиру на окупованих територіях і не може з об'єктивних причин подати документи про списання зобов'язань, у цьому випадку ми пропонуємо заморозити кредит і надати можливість списати його тоді, коли людина подасть відповідні документи. Така сама процедура діє і щодо машин", – уточнив Гетьманцев.

Скільки спишуть?

Списанню підлягає лише сума невиплаченого боргу. Тобто та, яку клієнт мав виплатити вже після 24 лютого. Все, що було вже виплачено банку до цієї дати, на жаль, не повертається. Ці гроші пропали разом зі зруйнованою квартирою.

Таким чином, можна вважати, що тим, хто недавно взяв іпотеку, і ще не встиг багато виплатити за кредитом, "пощастило" більше, ніж тим, хто вже був на фінальному відрізку виплат.

Чому банки проти такого закону?

Банкіри неоднозначно сприйняли звістку про можливе списання кредитів. Хоча в законопроекті передбачено, що списані кошти їм компенсує держава після війни. Проте, знаючи сумний досвід комунальників, яким теж обіцяли "компенсувати", банкіри, мабуть, не дуже довіряють державі. Причому гроші обіцяють компенсувати не в конкретні терміни, а "після війни". А війна в Україні, судячи із заяв наших західних партнерів, - надовго.

При цьому, якщо людям просто спишуть кредити, причому в таких масштабах, то це може поставити під удар обслуговування депозитів. Адже вкладникам потрібно виплачувати відсотки за вкладами, і ці гроші треба взяти десь. Крім того, держава на час війни гарантує клієнтам банків 100% повернення коштів у разі банкрутства фінустанови. І ці гроші також "з повітря" не виникнуть.

Водночас банки розуміють, що проблему з кредитами щодо зруйнованого житла потрібно вирішувати. Люди не повинні платити за те, що втратили. Проте банкіри пропонують інший механізм відшкодування витрат, понесених позичальниками.

"Банківська система - це кровоносна система всієї економіки, тому не можна покласти всі збитки тільки на один бік. Ми зараз обговорюємо альтернативний механізм. Пропонуємо залучити механізм державних облігацій: людина на свій банківський рахунок отримуватиме до 10% суми відшкодування за зруйноване майно, а решту — державними облігаціями різного строку погашення. Людина зможе ними покрити залишок кредиту. Такий механізм є найбільш збалансованим зараз", - поділилася міркуваннями керівник Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова.

При цьому банкіри закликають своїх клієнтів, які втратили невиплачене житло, не чекати, що проблема сама "розсмокчеться", а звертатися до своїх кредиторів. Банки, розуміючи всю складність ситуації, готові назустріч своїм клієнтам. Вони готові на якийсь час заморозити кредит або вдатися до реструктуризації боргу.

Чия позиція виявиться сильнішою, поки невідомо. У будь-якому разі, вигодонабувачів у цій ситуації немає.

Нагадаємо, Приватбанк залишив своїм позичальникам пільгову кредитну ставку, але назвав умови її дії.