Податкова амністія буде лише першим етапом легалізації доходів громадян. Після її завершення багатьох українців піддадуть додатковій фінансовій перевірці. Зокрема, зіставлятимуть доходи, отримані громадянами, із їхніми видатками.
На сьогодні ні Мінфін, ні Державна податкова служба ще не можуть точно розповісти в деталях, як відбуватиметься процес. Проте, судячи з того, що записано в меморандумі з МВФ, має бути сформований спеціальний підрозділ ДПС, який займеться детальним зіставленням доходів і видатків громадян.
Від того, як усе може відбуватися, розповіла одному з українських видань податкова консультантка Олександра Томашевська.
Звичайно, якщо у людини невелика різниця між доходами і витратами, то, найімовірніше, її не чіпатимуть. Навіть якщо вона не пройшла податкової амністії. А от якщо у когось офіційного доходу кіт наплакав, але при цьому він є власником елітного житла і дорогого рухомого майна, то такою людиною податкова неодмінно зацікавиться.
"Перше, що елементарно зробити - це порівняти реєстри майна та реєстри доходів. Думаю, що поки що про більше не йдеться. Якщо, наприклад, у людини за десять років не було зарплати вище мінімальної, або взагалі не було доходів, але при цьому вона володіє п'ятьма будинками, трьома земельними ділянками і десятьма квартирами", - каже податковий експерт.
При цьому в зону підвищеної уваги також потраплять і близькі родичі людини, яка потрапила під підозру. Наприклад, бабуся або теща пенсійного віку, які раптом так розбагатіли, що змогли собі дозволити пентхаус чи величезний особняк під Києвом.
При цьому, звісно, всі випадки мають розглядатись окремо, вважає Томашевська. Бо небагата людина справді може отримати небідну спадщину. Хоча таке, звичайно, трапляється доволі рідко. Крім того, очевидно, не вимагатимуть пояснення джерела доходів, якщо квартира куплена людиною в кредит, і вона продовжує за неї виплачувати гроші. Втім, і тут можуть поцікавитися, звідки у людини, яка взагалі не має заробітку, раптом з'явилися гроші на виплату дорогого кредиту.
Нагадаємо, якщо ДПС все ж таки виявить у громадянина придбання, які він не зможе пояснити своїми доходами, то йому доведеться сплатити майже 20% податку на вартість цих придбань.