За 2022 рік Нацбанк України надрукував 400 млрд гривень емісійних грошей. Проте з приходом нового голови НБУ Андрія Пишного в Нацбанку відмовилися поповнювати бюджет за рахунок надрукованих грошей. При цьому влада впевнена, що зарплати та пенсії цього року виплачуватимуть вчасно.
Про відмову від друкування нових грошей та про конфлікт, який через це виник у нього з урядом, Андрій Пишний розповів в інтерв'ю Financial Times.
Андрій Пишний очолив Нацбанк у жовтні 2022 року після звільнення з посади колишнього голови Кирила Шевченка. Пишний каже, що на той час Кабмін звик до регулярних включень "друкарського верстата" та вирішення бюджетних проблем саме таким чином.
За рахунок цих по суті "порожніх" грошей НБУ викуповував у Мінфіну облігації держпозики. Однак при цьому маховик інфляції розкручувався дедалі швидше. Така практика, за словами Пишного, створила величезні ризики для макрофінансової стабільності. Тому новий голова НБУ категорично відмовився друкувати нові гроші, заявивши, що це найкоротший шлях до фінансового краху країни.
Популярні зараз
Рада підтримала автоматизований арешт депозитів боржників
Раніше Бундесверу: Україна отримала німецькі армійські машини Caracal
В уряді норовливість Андрія Пишного не оцінили. На цьому ґрунті виник конфлікт між керівництвом Центробанку та урядом. Однак згодом "сторони дійшли взаєморозуміння", і конфлікт був вичерпаний, каже банкір.
Заради справедливості треба сказати, що й колишній очільник НБУ, нині опальний Кирило Шевченко, неодноразово заперечував проти друкування грошей, намагаючись пояснити, до чого це призведе. Але чи то Шевченко був недостатньо наполегливий, чи то уряду вдалося підібрати до нього потрібні важелі, проте гроші минулого року регулярно друкували, затикаючи ними дірки в бюджеті. Частково завдяки цьому вдавалося вчасно виплачувати зарплати та виконувати інші видаткові статті.
Чим виплачуватимуть зарплати у 2023 році?
Уся надія – на міжнародних партнерів. Вони обіцяють не покинути нас напризволяще. Згідно з підрахунками, цього року Україні знадобиться близько 38 млрд доларів зовнішнього фінансування, щоби покрити обов'язкові витрати бюджету. 28 мільярдів із цієї суми нам обіцяють дати США та Євросоюз. Залишається ще дірка в 10 мільярдів.
Тому український уряд покладає великі надії на МВФ, з яким Україна розраховує підписати кредитний договір на кілька років. Причому вже цьогоріч наша влада сподівається отримати перші 5 млрд цієї позики. Якщо з МВФ все вигорить, тоді залишиться лише десь позичити чи одержати у вигляді грантів ще 5 мільярдів. Але після кредиту МВФ це зробити буде набагато простіше, кажуть в уряді. Адже кредит від МВФ – це не просто гроші, це ще й кредит довіри, а також сигнал іншим партнерам, що клієнту можна позичати.
Нагадаємо, тим часом Верховна Рада більш ніж на 13 мільярдів доларів збільшила військовий бюджет. Ці гроші повністю підуть на ЗСУ, у тому числі й на поповнення війська новобранцями через масштабну весняну мобілізацію.