Ахметов і його компанія ДТЕК побудували перший в Україні накопичувач електроенергії. Завдяки створенню накопичувачів, ринок електроенергії можна буде збалансувати і дати можливість йому працювати без пікових навантажень.
Навіщо потрібні накопичувачі електроенергії
Людству властиво запасати енергоресурси. Це дає можливість будувати стратегічні плани, не боячись віч-на-віч зіткнутися з нестачею того чи іншого ресурсу. Та якщо, наприклад, нафту або газ можна закачати в сховища і там тримати, то з виробленою електроенергією досі так не виходило. Навіть якщо енергосистема працювала з профіцитом, відкласти електрику про запас було неможливо - технічно неможливо.
Через це, наприклад, у нічний час доби, коли споживання електроенергії падає, частину генерації доводиться вимикати, а вдень - знову її включати. При цьому іноді виробленої власної енергії не вистачає, і доводиться її купувати у нелюбих нам сусідів.
При цьому Україні не вистачає маневрених потужностей, щоби швидко реагувати на зміни добової потреби ринку електроенергії.
Популярні зараз
З 1 червня в Україні зросте вартість комуналки: стало відомо, як зміниться тариф на газ
Дальнобійники розпочали масштабну акцію протесту: перекрито трасу Київ-Одеса
Сотням тисяч українців держава у червні поверне заборговані пенсії
Не Гокінг і не Ейнштейн: названо найрозумнішу людину за всю історію земної цивілізації
Як відрізняється наявна генерація за маневреністю
Найбільш інертні - атомні електростанції, які на сьогодні виробляють 55% усієї вітчизняної електроенергії. Це - базова генерація країни.
Більш маневрені, але все-таки не здатні швидко реагувати на зміни потреб ринку - теплові електростанції.
Найбільш маневрені - гідроелектростанції. Вірніше - гідроакумулюючі (ГАЕС). Там досить відкрити шлюзи і дати воді обрушитись на турбіну, щоб вона відразу стала виробляти струм.
Що стосується відновлюваної енергетики (сонячних і вітрових електростанції), то їх також до маневрених ніяк віднести не можна. Та й взагалі, вони найбільше залежать від пори року і примх природи.
При цьому, із поступовим зростанням саме відновлюваної ("зеленої") енергетики і витісненням теплових та атомних електростанцій, потреба в маневреності енергосистеми буде рости. А отже, буде рости і потреба в накопичувачах електроенергії, які дозволяли би "зливати" накопичену електрику в мережу тоді, коли це потрібно.
Першим за справу взявся Ілон Маск (хто би сумнівався)
Створення накопичувачів енергії - не тільки українське завдання, а світове. Проблеми з маневреністю електрогенерації приблизно скрізь однакові. А тому створення величезної "батарейки", яка могла би накопичувати вироблену електрику, а потім віддавати її в мережу - мрія світового енергетичного співтовариства.
Ідея давно витала в повітрі. Однак першим її заходився втілювати всюдисущий Ілон Маск. Саме він у 2017 побудував у Південній Австралії накопичувач електроенергії потужністю 100 МВт. Слідом за Маском кинулися будувати свої "батарейки" й інші.
В Україні анонсували створення своїх power bank-ів Укеренерго і Укргідроенерго. Однак поки обидві державні компанії лише мають намір створювати свої потужності для "складування" енергії, Рінат Ахметов зі своїм приватним ДТЕК уже втілив в Україні пілотний зразок. 
Зрозуміти поквапливість Ахметова можна. Під тиском Європи Україна змушена буде закривати вугільні станції і замінювати їх "зеленою" енергетикою. Ахметов вчасно це зметикував і вже зараз активно розвиває у себе "сонячний" напрямок.
Однак Україна - не Африка і не Центральна Америка, де сонця вистачає цілий рік. У нас сонячна генерація дуже залежна від сезону. Тому створення накопичувачів енергії було б виходом для власників "зеленої" енергетики.
Яка ціна питання?
Згідно з прогнозом Bloobmerg New Energy Finance, у світі до 2040 року сумарна потужність накопичувачів енергії може скласти 1 095 ГВт. Це становитиме 12% від того обсягу електроенергії, яке людство спожило, наприклад, у 2018 році. Для того, щоб створити такий power bank, доведеться вкласти близько 662 мільярдів доларів. Це колосальні гроші, які людству доведеться знайти.
Змушені будуть шукати ці гроші і у нас в Україні. Втім, у нас зазвичай всі пошуки приводять до одного джерела - вартості електроенергії для споживачів. Тому можна майже не сумніватися: в результаті всі витрати на створення "складу" електроенергії будуть закладені в тариф на електроенергію.
При цьому створення такого power bank-у у нас ще ніяк не врегульоване законодавчо. А оскільки поки остаточно невідомо, хто за все це платитиме, Ринат Ахметов, як людина прагматична, не квапиться переходити від пілотного проекту до інших. І поки його "велика батарейка" залишається в Україні в єдиному екземплярі.
Нагадаємо, в Україні мають намір відновити пільговий тариф на електроенергію для населення. Скоріш за все, пільгу збережуть для тих, хто споживає не більше 100 кВт енергії на місяць.