У заторі в Суецькому каналі стояло 8 суден з українським вантажем: кому і що везли

Затор у Суецькому каналі, який був розблокований трохи більше тижня тому, 29 березня, ще довго відгукуватиметься світовій економіці втраченими грошима і часом. Загалом, у велетенській черзі під Суецьким каналом марнували час 450 суден із різних кінців світу. Серед них було й 8 кораблів із українським вантажем.

Нагадаємо, судно Еvеr Given , навантажене контейнерами, 23 березня застрягло поперек Суецького каналу, сівши носом на мілину. Гігантський контейнеровоз  вагою у 240 тисяч тон практично перегородив весь канал, не залишивши іншим судам ніяких шансів "протиснутись" повз нього. Таким чином, рух у каналі було повністю заблоковано.

До нього змогли підібратись лише маленькі рятувальні  суда. Однак після кількох марних спроб зрушити гіганта з місця, рятувальники обрали іншу тактику. З-під носа велетня почали видобувати грунт, в якому він загруз. Зрештою людям посприяла сама природа. Приплив допоміг зрушити велетня з місця, і вже 29 березня, через 6 днів від початку блокади, Суецький канал було розблоковано.

За цей час  близько 80 кораблів, "потупцювавши" на місці, подалися в обхід Африки. Але такий шлях становить понад 9,5 тисячі зайвих кілометрів, і робить подорож дорожчою щонайменше на  300 тисяч доларів. Крім того, такий "круїз" ще  й небезпечний: адже в Гвінейській затоці та біля берегів Сомалі повсякчас "чергують" пірати.

Отож, 369 суден залишились чекати завершення блокади каналу. Серед них було й 8 кораблів, що везли український вантаж. Ці кораблі доправляли понад 680 000 тон експорту , який переважно адресувався для Китаю. Кораблями відправили свої вантажі такі промислові  гіганти як Nibulon, Metinvest, Cargill, ArcelorMittal. У контейнерах пливли морями українська залізна руда, металопрокат, пшениця.

Звісно, після розблокування Суецького каналу затор почав розсмоктуватись, і вантажі пішли за призначенням. Але для глобальної економіки майже тижневий простій 12% світових економічних потоків – це велетенський удар, наслідки якого світ відчуватиме ще тривалий час. Та й для української економіки, яка,  незалежно від того, хочемо ми чи ні, інтегрована в глобальний ринок, цей простій також не минеться безслідно.

Нагадаємо, український авіаконцерн "Антонов", під час блокади Суецького каналу, пропонував світовим компаніям свої послуги з авіаперевезення вантажів. Однак невідомо, чи встиг хтось цією пропозицією скористатись.