В уряді остаточно назвали категорії підприємців, які можуть не користуватись касовими апаратами (РРО та ПРРО). Це – ФОПи, які належать до першої групи, а також ФОПи другої-четвертої груп, які працюють у селі та задовольняють певним вимогам.
У такому випадку замість касових апаратів вони можуть вести розрахункові книги (РК) та книги обліку розрахункових операцій (КОРО).
Отже, за яких умов ФОПам другої-четвертої груп дозволено не використовувати РРО або ПРРО?
- За умови, що вони здійснюють підприємницьку діяльність на селі.
- Крім того, вони не повинні торгувати підакцизними товарами.
- Річний обсяг розрахункових операцій у них не повинен перевищувати 167 мінімальних зарплат (цьогоріч це 1,09 млн гривень). Цей обсяг розрахований на один відокремлений підрозділ.
- Цей ФОП не здійснює свою торгівлю в одному торговельному об'єкті, в якому також продаються підакцизні товари.
- Курім того, цей підприємець не має здійснювати дистанційної торгівлі , у тому числі через інтернет.
- Влада місцевої громади, в якій працює підприємець, не прийняла рішення щодо обов'язкового встановлення РРО (ПРРО) на території цієї громади.
Водночас, відтепер скасовано можливість не використовувати РК та КОРО для хімчисток, страхових компаній, а також компаній, які надають туристичні та екскурсійні послуги. Вони мусять обов'язково або встановити у себе касові апарати, або користуватись РК та КОРО.
Єдині, хто не зобов'язаний вести облік товарних запасів – ФОПи першої групи. В усіх решти ФОПів мають бути встановлені касові апарати.
Нагадаємо РРО/ПРРО (касові апарати) встановлюють, аби підприємці не мали змоги приховувати свої доходи від оподаткування. У Мінфіні кажуть, що через тіньовий оборот на ринку торгівлі і послуг бюджет щороку недоотримує близько 5 мільярдів гривень.