В Україні всі медзаклади на сьогодні забезпечені генераторами електроенергії. Проте їх замало, адже у випадку затяжного блекауту, можливо, доведеться працювати по кілька діб, а то й більше тижня в автономному режимі. Отже, лікарні слід терміново оснастити додатковими генераторами і надійними засобами зв'язку. Крім того, площу медзакладів скорочуватимуть, аби не опалювати зайвих приміщень.
Такі тези висловив в ефірі телемарафону міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко.
За словами Ляшка, забезпечення медзакладів автономними засобами генерації було передбачено медичною реформою ще до війни. Отож, уже на 1 квітня 2020 року всі лікарні повинні були мати альтернативні джерела енергоживлення. Власне, ця норма була виконана: всі заклади, які фінансуються з НСЗУ, були забезпечені бензиновими або дизельними генераторами.
Наразі в кожній лікарні, яка має стаціонарне, а також операційне відділення та відділення інтенсивної терапії, є генератори. Але потужності цих генераторів вистачає лише на 3-4 години, тобто на період можливих аварійних ситуацій в енергосистемі. Тоді ще ніхто не припускав, що ці аварійні ситуації можуть тривати по кілька діб і більше.
На випадки тривалого блекауту в лікарні має бути запас палива, а також не один генератор. Адже навіть за великого запасу палива генератор потребує певних технологічних зупинок у роботі, а лікарня – саме той заклад, якому потрібне безперебійне енергоживлення, без пауз і затримок.
"Лікарня — це об’єкт, який не можна відключати від світла взагалі. В кожній лікарні до системи енергоживлення підключено життєво необхідне медичне обладнання, яке рятує життя пацієнтам. Тому ми в цьому напрямку і працюємо, і додатково привозимо генератори, щоби більше наростити потужності і створити резервні джерела енергопостачання в кожній лікарні", - розповів міністр.
Крім того, замість триденного запасу пального, який лікарні повинні були мати до війни, зараз цей норматив збільшено до 7 днів, каже Ляшко.
За принципом автономності всі лікарні поділили на два рівні. Перший рівень – це медзаклади, що здатні працювати без централізованого енергопостачання. Туди в першу чергу доставлятимуть ургентних хворих – на швидкій допомозі.
Другий рівень – це лікарні, здатні автономно існувати без централізованого постачання тепла і води. У них лікуватимуть решту пацієнтів, які потребують медичної допомоги, однак були госпіталізовані не ургентно, а планово.
При цьому, незважаючи на бюджетну скруту, жодної лікарні не закриють. Але їхню площу оптимізують, щоб не опалювати зайвих приміщень.
"В певних лікарнях буде переглянуто підхід і оптимізовано використання приміщень, щоб сконцентрувати все на менших площах", — додав міністр.
Крім того, очільник МОЗ повідомив, що наразі українські лікарні вже мають 1100 систем Старлінк для забезпеченням супутникового зв'язку.