Через заблоковані порти українські аграрії не можуть вивезти зерно на експорт. Експорт сухопутним шляхом малопродуктивний і надто затратний. Через це виробники зерна не матимуть прибутку та не зможуть восени відсіятись. Крім того, вони не зможуть розрахуватись за оренду землі. А вже на наступний рік майже ніхто пшеницю не посіє. Так за рік Україна ризикує перетворитись зі світової житниці у країну без хліба.
Про такі найближчі, і геть не райдужні, перспективи українського аграрного сектору розповів власник агропідриємства Олександр Мирний.
Війна, несприятлива погода та недооцінка ситуації владою і партнерами – ось три причини, які можуть за один рік поховати аграрний бізнес в Україні, каже бізнесмен.
Війна
Через війну заблоковані порти, і зерно вивезти морем неможливо. Якщо зрештою перемовини з росіянанми в Туреччині дадуть якийсь практичний результат, то це буде велетенським плюсом для аграрного бізнесу. А наразі є лише вкрай ускладнена і дорога логістика, яка проблему не вирішує, а лише збільшує затрати агровиробників на експорт свого товару. У підсумку вони не отримають за продане зерно ніякого прибутку.
Популярні зараз
ПФУ повідомив, де в Україні мешкають найбагатші пенсіонери
Погода
"Посуха, холодна весна зробили свою справу. Я спілкуюся з друзями по всій Україні – врожаї катастрофічно низькі. У деяких місцях вони вдвічі нижчі, ніж минулого року", - каже Олександр Мирний.
При цьому слід врахувати, що на збирання врожаю з поля, яке погано вродило, та з поля, яке вродило добре, потрібна однакова кількість пального та однакова зайнятість робітників. Тобто, затрати праці будуть ті самі, що й торік. Затрати на пальне – навіть порівнювати не варто. Вони виростуть в рази. А от зібраний врожай, а відтак ймовірна виручка від його продажу буде, принаймні, вдвічі нижчою.
Недооцінка ситуації владою
Аграрій каже, що такого нерозуміння ситуації з боку влади він ще не бачив. На всі запити агровиробників чути лише одну відповідь: немає грошей. Але сьогодні продовольча безпека в країні має не менше значення, ніж безпека військова. Не буде хліба – країна не зможе воювати. Адже і фронт, і тил щодня потребують продовольства.
"Я звертався до народних депутатів, я знаю, що вони зверталися до уряду з пропозицією викупити в аграріїв частину урожаю за гарантованими цінами, щоб аграрії мали кошти для того, щоб восени посіяти пшеницю – основну продовольчу культуру. В уряді сказали: немає грошей", - бідкається власник аграрного бізнесу.
Партнери фактично встромили ножа у спину
Усі галузі в країні, і під час війни особливо, мають працювати, як стиснутий кулак – в тісній єдності. Та насправді виходить не так. Кожен тягне ковдру на себе, і від того зрештою програють усі. Взяти хоча б Укрзалізницю, яка підвищила тарифи на перевезення відразу на 70%. Можливо зараз вона виграє від такого підвищення. Але завтра, коли агровиробники будуть вимушені скоротити обсяги виробництва, у програші залишаться всі.
На наступний сезон багато агропідприємств не засіють поля
В агропідприємців просто не буде обігових коштів для того, щоб восени посіяти нову озимину під врожай наступного року. Або, в кращому випадку, ті площі, які раніше засівали пшеницею, тепер засіють ріпаком, соняшником та кукурудзою – тим, що може принести більший прибуток. Пшениця на сьогодні в Україні виявилась нерентабельною культурою.
"Якщо зараз аграрії не отримають обігових коштів на посівну, то половина просто не буде сіяти. Якщо пшениця наразі коштує 3 тис. гривень, люди пшеницю не посіють, посіють ріпак. Навесні фермери не посіють нічого, крім сої та соняшника. І тоді трапиться так, що в Україні не стане хліба”, - попереджає власник агропідприємства.
Власникам паїв не зможуть заплатити за оренду землі
Оскільки агровиробники не мають змоги продати вирощене та виручити за нього гроші, то вони й не матимуть чим розрахуватися з пайовиками за оренду землі. Принаймні – розрахуються далеко не повністю. А кожен пайовик розраховує отримати цю плату. У когось на цій платі за паї зав'язане чимале приватне господарство і кілька голів худоби, які щодня чимось треба годувати.
"Ми точно будемо мати ще й соціальну кризу у селі, оскільки 6-7 млн пайовиків, навряд чи отримають виплату паїв у повному обсязі, оскільки не буде чим це зробити", - змоделював ситуацію президент Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) Петро Мельник.
Таким чином, маючи велетенський аграрний потенціал, Україна вже за рік може перетворитись на країну без хліба. І тоді голод може прийти не тільки в африканські країни, але й сюди – на землю, яка споконвіку була житницею для половини світу.
А тим часом, в українських торгових мережах знову зросли ціни на борошно.