Тепла взимку може не бути: чому тепловики всерйоз говорять про зрив опалювального сезону

Опалювальний сезон-21/22 в Україні може закінчитися вже в листопаді. Все через ціни на газ для виробників тепла, які у вересні очікуються на рівні 18,5 тисяч гривень за тисячу кубів. Через це тарифи можуть зрости на 40%. За таких умов у теплокомуненерго не буде грошей для розрахунків з Нафтогазом. І тоді котельні зупиняться.

Today.ua детально розповідає, що про можливу комунальну катастрофу думають тепловики, мери міст, та чи є якийсь спосіб знизити тарифи на опалення.

Звідки взялися «апокаліптичні» прогнози

«Міну» під опалювальний сезон заклали ще в травні, коли для виробників тепла скасували державне регулювання цін (ПСО). З одного боку це дало теплокомуненерго (ТКЕ) можливість обирати – залишатися з Нафтогазом чи піти до іншого постачальника. Але оскільки головним гравцем на ринку газу для виробників тепла є саме НАК, то для багатьох ТКЕ це виявилося вибором без вибору.

До всього додалась проблема боргів. Станом на початок травня ТКЕ та ТЕЦ були винні Нафтогазу близько 67 млрд грн. Згідно чинних правил, непобутовий споживач не може піти до іншого постачальника, якщо має непогашені борги перед старим. 26 травня НКРЕКП спростила процедуру переходу – непобутовий споживач має право надати новому постачальнику письмовий дозвіл діючого постачальника на його перехід до нового постачальника (навіть, якщо є борг).

Але новий постачальник також може відмовити клієнту в прийомі (ми ж пам’ятаємо, що виробники тепла досить ризикові клієнти з точки зору платоспроможності), до того ж далеко не кожен продавець газу може запропонувати ціну, яка б могла змагатися з ціною НАК. Тому значна частина тепловиків, хочеш-не-хочеш, змушена і далі працювати з Нафтогазом.

На початку червня НАК запропонувала виробникам тепла трирічний контракт. В компанії його умови назвали вигідними, бо ціна газу до кінця опалювального сезону фіксується на рівні 7,42 грн/м3. Це на 50 коп дешевше, ніж для населення (за рахунок оптових поставок).

Але виробники тепла кажуть, що вся суть у деталях, які роблять пропозицію кабальною. За їхніми словами, реальна вартість газу сягне далеко за 9 грн/м3.

Що не подобається тепловикам у договорі від Нафтогазу?

Головних претензій у тепловиків до умов договору три:

• Попередня оплата за газ

Нафтогаз вимагає у тепловиків сплачувати частину коштів за газ авансом, а частину до кінця місяця. При цьому за законами населення платить за послугу після її отримання, при чому більшість із затримкою в 1,5-2 місяці. Відповідно, ТКЕ будуть повинні десь взяти гроші, щоб закупити величезні обсяги газу, за які населення буде розраховуватися дуже і дуже довго.

Те ж стосується і споживачів з бюджетної сфери (школи, дитсадки, лікарні) – у їхніх бюджетах, які розписано помісячно, не передбачено попередньої оплати за тепло.

• Чітко не визначено, якою буде ціна за який об’єм газу

Тепловики зможуть купувати газ за ціною 7420 грн/тис. м3, але лише об’єм, який був середнім за попередні три роки. А все що більше – за ринковими.

За словами президента Асоціації «Укртеплокомуненерго» Арсентія Блащука, якщо зима буде холодною, цього газу не вистачить. І тоді тарифи злетять у космос.

«Взято об’єм за 3 останні роки, а це були теплі роки. Ми проаналізували, взявши 5 попередніх років, у нас є різниця між об’ємами Нафтогазу, і у нас не вистачає обсягів газу для населення. Тото, по 7420 грн для населення ми купимо не весь газ. Частина газу піде по 15 тисяч, або на вересень буде і 18 тисяч грн за тисячу кубів. Щоб юридично затвердити ці тарифи, нам доведеться міксувати цей газ, і тоді ціна газу для виробництва тепла для населення вийде не 7420 грн, а більше 9000 грн. А це зростання тарифів мінімум на 40%. По бюджетній сфері зростання тарифів буде вдвічі», – пояснив Блащук.

За його словами, у бюджетників потрібних сум немає, відповідно, тепловики будуть відбирати газ у Нафтогазу без оплати, за що їх оштрафують.

• Нафтогаз у боржників може списувати всі гроші 

Якщо виробники тепла не зможуть заплатити за газ вчасно (а населення ніколи не платить вчасно), згідно договору Нафтогаз матиме право автоматично списувати всі гроші з рахунків ТКЕ та ТЕЦ. Це означає, що у компаній не буде коштів ні на зарплати працівникам, ні на оплату рахунків за електроенергію і воду.

Чи є вихід?

Мери українських міст в один голос кажуть, що за таких умов опалювальний сезон триватиме лише кілька місяців – далі грошей не буде ні на що.

«Договір, який нам запропонував Нафтогаз, не витримує жодної критики. Особливо в частині розрахунків. Ціна на газ непідйомна для населення. Це означає, що підприємства ТКЕ недоотримають свої платежі і, за нашими найоптимістичнішими підрахунками, коштів у ТКЕ вистачить до листопада – щоб розрахуватися за жовтень, якщо він буде не дуже холодний, і сплатити авансовий платіж за газ. На цьому опалювальний сезон для більшості українських міст буде завершено», – сказав мер Славутича Юрій Фомічев.

Зазначимо, що до травня 2021 року ціна газу для тепловиків за ПСО також розраховувалася ринково. Більш того – він для них коштував дорожче, ніж для населення. Але умови розрахунків з Нафтогазом були іншими. Не було попередньої оплати і достатньо було розраховуватися на рівні 90%, щоб купувати нові обсяги газу.

Для виходу з ситуації хоча б на цей сезон Верховна Рада ухвалила законопроект 3508-д, який передбачає реструктуризацію та списання цих боргів. Але президент поки не підписав закон. В середовищі енергетиків говорять, що навіть якщо підпис під документом і з’явиться найближчим часом, за одну секунду закон не спрацює і знадобиться ще кілька місяців, поки «провернуться» адміністративні коліщата і проблема почне вирішуватися. А опалювальний сезон ось-ось стартує.

Як економити на опаленні та зменшити тариф

Навіть за умов високих цін на газ у комунальників є кілька можливостей знижувати витрати на тепло. Ось про які розповідають мери українських міст.

• Знижувати тариф

Структура тарифів приблизно на 80% залежить від ціни газу, 10% – зарплата співробітників, решта – вартість електроенергії, води та інвестиційна складова. Якраз на зарплатах і можна зекономити.

Мер українського Славутича як приклад наводить досвід латвійського міста Айзкраукле. За розмірами та населенням воно співставне зі Славутичем. Але місцеву котельню там обслуговує вдесятеро менше менше працівників, ніж аналогічну у Славутичі.

«Ми можемо скорочувати тариф в межах 10%, які йдуть на оплату праці. Є в Латвії містечко Айзкраукле. На 15 тисяч населення, централізована система газопостачання від газової котельні. Вони скоротили свій персонал до 18 людей. Відповідно, скоротили оплату праці і на цьому економлять. Потенціал для України просто колосальний. Чому, наприклад, Славутич не може скоротити так свої 200 осіб в ТКЕ? Це ж сильне скорочення і тариф буде менший. Але кількість мільйонів євро, які вони вклади в заміну мереж і обладнання на котельні, нам навіть вимовляти страшно. Їм у цьому допоміг ЄС. У нас такого ресурсу немає. Маленькому місту залучити кошти на термомодернізацію, на заміну мереж і повне переоснащення котельні немає можливості», – сказав мер Славутича Юрій Фомічев.

• Скорочувати споживання та втрати тепла

В Тернополі модернізація системи централізованого теплопостачання ведеться з 2014 року. Завдяки ній місто економить значні кошти.

«Модернізація ведеться на всіх котельнях, на всіх будинках. Модернізація виконана по місту на 70%. Але вже споживання електроенергії знижено на 45%. Споживання газу знижено на 20%. Користуємося кредитними і грантовими проектами. Модернізуємо школи. Їхні потреби в теплі знижуються на 40-50%», – говорить міський голова Тернополя Сергій Надал.

У Славутичі вдалося більш ніж на 50% скоротити споживання тепла на комунальних об’єктах – через термосанацію, енергоефективні заходи. Але, що стосується житлових будинків, то з ними все дуже важко.

«Люди не готові брати на себе відповідальність через дві причини. Перша: недовіра до фінансових установ. Бо, якщо ми говоримо про Фонд енергоефективності, то це залучення кредитних ресурсів і наступне відшкодування цих коштів. Друге: люди не можуть вкладати кошти у термосанацію своїх будинків, бо їх просто немає. А іншого шляху немає. Ми мусимо скорочувати споживання тепла», – сказав мер Славутича Юрій Фомічев.

• Використовувати не лише газ

Для виробництва теплової енергії в котельнях можна спалювати не лише газ, а й інші види палива – тріску, палети, мазут, інші види біопалива, яке дешевше за газ. Для цього потрібно завчасно знайти постачальників палива та продумати, як швидко його доставляти від них.

Прикладом є литовське місто Каунас (340 тис. мешканців). 95% міста опалюється за рахунок тріски, яка виробляється під час санітарної чистки лісів та імпорту з Білорусі. Завдяки цьому гігакалорія тепла там коштує 35-40 євро (1100-1250 грн). Це набагато менше, ніж в Україні (1500-2000 грн/Гкал).