Українцям включають до страхового стажу під час оформлення пенсії не лише роки, відпрацьовані в рідній країні, а й ті роки, які вони працювали за кордоном. Проте є необхідна умова: заробітчани мали працювати за кордоном офіційно та сплачувати внески до тамтешнього пенсійного фонду. Крім того, з країною, в якій працював заробітчанин, наша країна має мати договір про соціальне пенсійне забезпечення.
Щодо другої умови, то Україна має такі договори з багатьма державами. Зокрема, з багатьма пострадянськими країнами, а також із деякими європейськими державами.
Міжнародні договори щодо пенсійного забезпечення бувають двох типів: за територіальним принципом та за пропорційним принципом. 
Договори за територіальним принципом передбачають, що виплату пенсії здійснюватиме та держава, на території якої проживає пенсіонер.
При цьому, якщо пенсіонер змінив місце проживання та переїхав до іншої країни, то йому вже нараховуватимуть та виплачуватимуть пенсію там, де він наново осів. При цьому, при призначенні пенсії береться до уваги як та зарплата, яку пенсіонер отримував у рідній країні, так і та, яку йому платили в іншій. Якщо зарплата виплачувалася в різних валютах (а переважно так і є), то її конвертують у валюту тієї країни, в якій проживає пенсіонер на момент призначення йому пенсії за поточним курсом.
Популярні зараз
Рада підтримала автоматизований арешт депозитів боржників
Раніше Бундесверу: Україна отримала німецькі армійські машини Caracal
Країни, з якими Україна має договори про нарахування та виплату пенсій за територіальним принципом, такі: Білорусь, Вірменія, Казахстан, Російська Федерація, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан, Угорщина, Азербайджан, Грузія, Молдова, Монголія, Румунія. 
У договорах за пропорційним принципом – інший спосіб нарахування пенсій. У цьому випадку кожна країна, в якій пенсіонер офіційно пропрацював певний термін, нараховує та виплачує йому свою частину пенсії. При цьому в Україні при розрахунку "української" частини пенсії не враховують ту зарплату, яку він отримував за кордоном, а береться до уваги лише відпрацьований там страховий стаж. Підсумовуючи стаж роботи за кордоном та на батьківщині, наші соціальні служби роблять висновок, чи має людина право на пенсію взазалі, чи ні. Якщо сумарного стажу не вистачає, доведеться ще допрацьовувати.
Таке саме правило діє і в інших країнах, з якими наша країна має договори щодо пропорційної системи виплати пенсій. Кожна з цих країн нараховує свою частку пенсії.
Наприклад, якщо заробітчанка з України, яка живе в Україні, досягла пенсійного віку (60 років) та має, згідно з українськими законами, достатній сумарний страховий стаж (у 2022 році це 29 років), то вона має право вийти на пенсію. Але при цьому в Україні вона пропрацювала лише 20 років. А ще 9 років вона офіційно працювала у Польщі. Тоді Україна платитиме їй пенсію лише за 20 років роботи (з урахуванням загального 29-річного стажу), а ще за 9 років їй виплачуватиме пенсію Польща. Щомісяця їй пересилатимуть із Польщі тамтешню частину пенсії, конвертовану у гривню. А якщо вона надумає переїхати на ПМП до Польщі, то аналогічно Україна виплачуватиме і пересилатиме їй туди свою частину пенсії.
Договори про виплату пенсій за пропорційним принципом Україна має з такими країнами: Болгарією, Естонією, Іспанією, Латвією, Литвою, Польщею, Португалією, Словаччиною і Чехією.
Як заробітчанину підтвердити свій закордонний стаж та право на отримання частини пенсії з-за кордону?
Для цього потрібно звернутися до відділення Пенсійного фонду України за місцем проживання, маючи при собі такі документи:
- паспорт громадянина України;
- копію закордонного паспорта;
- ідентифікаційний код;
- свідоцтво про реєстрацію у соціальному реєстрі;
- реєстрацію у податкових органах;
- виписку із соціального реєстру;
- підписані з роботодавцями угоди.
На підставі цих документів ПФУ формує звернення до пенсійного фонду тієї держави, в якій працював заробітчанин. І якщо там питання вирішиться позитивно, то йому надсилатимуть частину пенсії з-за кордону.
При цьому слід знати, що якщо пенсійний вік у тій країні, де він був на заробітках, не збігається з пенсійним віком в Україні (часто за кордоном він вищий), то український пенсіонер отримуватиме закордонну частину пенсії лише з того віку, з якого там починають її виплачувати. Наприклад, якщо там пенсійний вік дорівнює 63 рокам, то з 60 він отримуватиме лише українську частку пенсії, а закордонну йому почнуть виплачувати лише з 63.
До речі, ДПС нагадує, що заробітчани мають щороку платити в Україні податки з грошей, які вони заробили за кордоном.