Закон про роботу в умовах воєнного стану набув чинності: що зміниться для українців

Автор: Марченко Любов

В Україні вже опубліковано закон "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану". Він передбачає великі зміни у трудових відносинах порівняно з тими, що були у мирний час. Багато положень закону про працю стали більш жорсткими. Загалом, робота за умов воєнного стану буде організована зовсім інакше.

Закон про роботу в умовах воєнного стану набув чинності: що зміниться для українців - today.ua
Підпишіться на Today.ua, щоб бути в курсі останніх новин:

Які зміни передбачені в організації роботи

  • У період дії воєнного стану роботодавець може перевести найманого працівника на іншу роботу, яка не передбачена трудовим договором. Причому він може це зробити без згоди працівника. Це робиться в тому випадку, якщо нові обов'язки працівника будуть пов'язані з ліквідацією наслідків бойових дій або запобіганням таким наслідкам.
  • Роботодавець може у односторонньому порядку, без заяви із боку працівника, розірвати з ним трудові відносини. Працівника можуть звільнити навіть під час його лікарняного або відпустки. При цьому днем звільнення буде вважатися перший день його виходу з лікарняного або відпустки. Але працівників, які перебувають у декретній відпустці, в такий спосіб звільнити не можуть.
  • Тривалість робочого тижня може бути за потреби збільшена роботодавцем до 60 годин на тиждень. При цьому тривалість робочого дня можуть збільшити до 10 годин, а час на щотижневий відпочинок скоротити до 24 годин.

Закон про роботу в умовах воєнного стану набув чинності: що зміниться для українців

  • Весь персонал можна залучати до роботи в нічний час. Винятки залишаються для вагітних жінок, для жінок, які мають дитину віком до 1 року, і для людей з інвалідністю, які мають медичні протипоказання до такої роботи.
  • Жінок дозволяють залучати до роботи у шкідливих та небезпечних умовах, однак лише за їхньою згодою.
  • Працівників, які мають неповнолітніх дітей, можуть залучати до роботи в нічний час, а також у вихідні дні і свята. Їх також можуть відправляти у відрядження. На все це не потрібна їхня згода.
  • У разі виникнення непереборних обставин, пов'язаних із воєнними діями в країні, роботодавець може не виплачувати зарплату найманим працівникам або виплачувати її з порушенням графіка. Проте одразу після усунення перешкод зарплата має бути виплачена.
  • Щорічна оплачувана відпустка в період дії воєнного стану становить 24 дні. При цьому роботодавець може відмовити у її наданні, якщо є термінова робота на об'єктах критичної інфраструктури. Це не поширюється на декретну відпустку, її мають надавати вчасно.
  • Роботодавець може відправити працівника в безстрокову неоплачувану відпустку на його прохання.
  • Роботодавець може призупинити трудовий договір із працівниками через неможливість забезпечити їх роботою. При цьому відшкодувати зарплату працівникам через вимушений простій зобов'язана буде країна-агресор. Щоправда, механізм такого відшкодування законом не передбачений.

Нагадаємо, вимушені переселенці в Україні можуть знайти нову роботу. Стало відомо, куди їм звертатися за допомогою у працевлаштуванні.

Популярні зараз

Верховна Рада знайшла додаткові підстави для припинення виплати пенсій

З'явився текст мирної угоди, яку Україна відмовилася підписувати навесні 2022 року

Багатьом українцям не зарахують до страхового стажу період роботи за останні 10 років

У Мережі з'явилась інформація про евакуацію влади з Харкова: коментар ОВА