Верховна Рада внесла зміни до трудового законодавства, адаптувавши його до реалій воєнного часу. Основна мета цього закону – забезпечити боєздатність країни та перемогу України над ворогом. Однак "воєнний" закон про працю викликав чимало критики. Експерти вважають, що він надто розширює права роботодавців та зводить до мінімуму права найманих працівників. Таким чином він позбавляє найманих працівників мотиватиції до праці.
Закон був розроблений та пролобіюваний групою народних депутатів на чолі з Галиною Третьяковою. Його дія розрахована лише на період війни. Після скасування воєнного стану скасовується і дія цього закону.
Однак і зараз, у період війни, деякі положення закону потрібно переглянути, щоб не досягти зворотного ефекту, кажуть експерти. Адже якщо працівників начисто позбавити мотивації, то люди почнуть масово уникати роботи. І тоді наші шанси на перемогу знизяться.
Популярні зараз
Рустем Умєров зник із публічного простору: що кажуть з цього приводу у Міноборони
Спікер Зеленського розповів, який документ влітку передадуть Путіну
Міноборони уточнило перелік діагнозів, з якими не беруть на фронт
Які основні зміни у трудових відносинах передбачає закон?
- Роботодавців не каратимуть за неповну або несвоєчасну виплату зарплати. У тому випадку, якщо вона не є можливою, то зарплату можна буде відстрочити.
- Робочий тиждень за необхідності може бути збільшений до 6 днів. А загальна тривалість робочого часу за один тиждень – до 60 годин.
- Роботодавці отримали право звільняти найманих робітників під час лікарняного.
- Скорочуються витрати роботодавців на оплату понаднормово відпрацьованого часу та роботу у святкові дні.
- Жінок можуть залучати до важких робіт.
Експерти в галузі трудових відносин вважають, що "воєнний" закон про працю недоопрацьований
"Цей – вже проголосований – законопроект явно не служитиме обороноздатності України, адже значним чином підриває гарантії для працівників, які щосили намагаються допомогти наблизити перемогу", - заявив директор громадської організації "Трудові ініціативи" Григорій Сандул.
Найбільше претензій у експертів виникло до статті про оплату праці, яка законодавчо закріплює необов'язковість виплат.
"Оплата праці сформульована просто чудово – її виплачуватимуть, коли підприємство матиме можливість (буде відбуватися основна діяльність). Як це визначатиметься?" – резонно цікавиться експерт ринку праці Тетяна Пашкіна.
Крім того, ухвалені зміни поширюються на всі регіони України, хоча у нинішній ситуації закон має бути більш гнучким, переконані експерти. Адже умови праці в регіонах, де йдуть бойові дії, і де немає війни, зовсім різні. Зокрема є побоювання, що, наприклад, львівські роботодавці також можуть піддатися спокусі не виплачувати людям зароблене.
"На жаль, багато роботодавців дотримуються законодавства про працю лише під загрозою покарання: "Якщо будуть штрафи, тоді я виконуватиму", - наголосила Президент Всеукраїнської асоціації кадровиків (ВАК) Вікторія Липчанська.
Отже, "воєнний" закон про працю, звісно, зараз вкрай потрібний, але не в такому вигляді, як його прийняли, вважають експерти. Його потрібно серйозно доопрацьовувати з огляду на всі можливі наслідки.
Нагадаємо, МОН розповіло про зарплату освітян під час війни.