Today.ua

Міністр назвала головні ризики накопичувальної пенсії в Україні

Незважаючи на те, що влада активно пропагує накопичувальну пенсійну систему, яка буде альтернативою солідарній, і твердо має намір впровадити її в Україні вже з 2023 року, накопичувальна пенсія містить у собі чимало ризиків.

Це відверто визнала чи не головна прихильниця накопичувальної пенсії в Україні - глава Мінсоцполітики Марина Лазебна. Вона вважає, що запровадження обов'язкової накопичувальної пенсії - це неминучість. І чим швидше Україна усвідомить цю неминучість і візьметься за її впровадження, тим більше шансів у теперішніх 30-35-річних українців отримувати хоч якусь допомогу на старості.

Адже солідарна пенсійна система, яка нині існує в Україні, не в силах забезпечити нашим громадянам похилого віку гідне існування на старості. Багато українців отримують мінімальну пенсію, за яку сьогодні неможливо прожити. При цьому, як кажуть демографи і соціологи, із часом ця негативна ситуація ще погіршиться: коефіцієнт заміщення зарплати пенсією (відсоток від зарплати, який припадає на пенсію) знизиться ще. Може виникнути ситуація, коли держава зможе виплачувати всім літнім громадянам, незалежно від їхнього стажу роботи і заробітків, лише мінімальну пенсію.

Причини для зниження пенсійних виплат відомі: низька народжуваність і негативна демографія в країні, низькі зарплати працюючих громадян, з яких відраховуються гроші в Пенсійний фонд, тіньова зайнятість.

Таким чином, уряд бачить єдиний вихід у запровадженні накопичувальної пенсії, яка через 20-30 років може стати єдиним джерелом доходу для літніх українців. Однак Марина Лазебна змушена визнати, що накопичувальна пенсія в Україні містить у собі чимало ризиків.

Міністр виділила три головні чинники ризику накопичувальної пенсії

  1. Відсутність в країні регулятора, який міг би ретельно стежити за діяльністю накопичувальних фондів і контролювати їх.
  2. Відсутність надійних об'єктів вкладення інвестицій, в які можна було би вкладати гроші фондів і примножувати їх.
  3. Відсутність механізму повернення пенсійних грошей у випадках ліквідації емітентів цінних паперів і банків, в які були вкладені пенсійні заощадження.

Незважаючи на те, що цих факторів ризику лише три, вони настільки фундаментальні, що підривають довіру громадян до всієї системи накопичувальної пенсії в корені.

"Нам ніхто не пробачить помилки", - заявила міністр.

Тому вона вважає, що після прийняття закону про накопичувальну пенсії знадобиться ще мінімум півтора року, щоб налагодити всі механізми, які будуть її захищати.

Втім, що стосується другого пункту, то тут Марина Лазебна явно погарячкувала. У державі, яка 30 років не займалася виробничим сектором економіки, навряд чи можна за півтора року знайти багато об'єктів, які підійдуть для надійного вкладення і примноження інвестицій.

Нагадаємо, в Україні пенсія суддів більш ніж у 40 разів вище мінімальної. Відставним служителям Феміди в середньому платять 77 тисяч гривень на місяць.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ