В Україні зростають борги за комунальні послуги, які вже сягнули десятків мільярдів гривень. В уряді обговорюють можливість їхнього списання деяким категоріям населення.
У січні 2023 року з'явився законопроект №8367 "Про внесення змін до закону про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію". Запропоновано списати борги українців, житло яких перебуває на території ведення воєнних дій.
Йдеться про періоди, коли у прифронтових областях точилися бої. Для інших боржників передбачено варіант, що діє зараз: реструктуризація боргу протягом 60 місяців (5 років).
Закон готують до першого читання у ВРУ. Кабмін також збирається врегулювати списання заборгованості за комуналку на тимчасово окупованих територіях. Енергопостачальні компанії України продовжували нараховувати побутовим споживачам, організаціям та підприємствам рахунки за постачання послуг та їх розподіл, а фактично вони не були отримані.
Як стягуватимуть комунальні борги після війни
Після початку повномасштабної війни ухвалили закон №7531, який забороняє стягувати борги за комуналку, зокрема через суд. Однак через шість місяців після скасування воєнного стану постачальники повернуть право вимагати погашення боргів.
Як варіант, потрібно підписати договори про реструктуризацію боргу та поступово повертати його. Інакше, якщо загальна сума перевищить 20 мінімальних зарплат (134 тис. грн), суд може забрати у боржника квартиру.
Голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко наголосив, що депутати та чиновники навіть за бажання не зможуть списати борги всім боржникам.
"Окуповані території – це окрема історія, там, напевно, потрібно буде зробити перерахунок", – наголосив експерт.
Нагадаємо, що постачальники комунальних послуг масово подають до судів на боржників – і виграють справи. Йдеться про борги, які були накопичені ще до запровадження воєнного стану.