Багато українських біженців у Європі не можуть розраховувати на ту роботу та зарплати, які мали на батьківщині. Вакансій для приїжджих не вистачає, бо вони розраховують на кваліфіковану працю. А за кордоном потрібна робоча сила.
Міграційна криза, наймасштабніша з часів Другої світової війни, відобразилася на ринку праці в Європі. Польща, Німеччина та інші країни потребують різноробочих, виконробів, будівельників та операторів верстатів. А серед українських біженців багато жінок-маркетологів, викладачок з вищою освітою та відповідними запитами.
Голова Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник розповів про проблеми із працевлаштуванням переселенців.
"Знаю випадок, коли українка, яка працювала директором школи з поглибленим вивченням англійської мови, зараз працює в Австрії, на жаль, посудомийкою. Навіть молоді лікарі, які були в дефіциті ще кілька місяців тому, змушені працювати на заводах, фабриках та будівництві. влаштуватися за фахом, потрібно знати мову та пройти нострифікацію (підтвердження) диплому", - зазначив експерт.
За словами фахівця, спостерігається розбіжність попиту та пропозиції. Деякі українські біженці продовжують працювати віддалено на свою країну, хтось знайшов нову роботу, а решта – живе на виплати та накопичення.
Мінімальна оплата праці – до 30 000 грн пропонують у Болгарії (20,2 тисячі гривень), Греції (27,5 тисячі гривень) та Угорщині (24,5 тисячі гривень).
Середня зарплата у Польщі – 33 650 грн, Чехії – 40 940 грн, Німеччині – 52 500 грн, Великій Британії – 76 560 грн, Нідерландах – 54 950 грн, Словаччині – 34 000 грн, Литві – 35 000 грн.
Найчастіше роботодавці пропонують вакансії фасувальників, водіїв, швачок, пакувальників, збирачів ягід та прибиральників.