В Україні з 10 серпня набрав чинності закон №2421-IX про врегулювання трудових відносин із нефіксованим робочим часом. Цим документом у Кодексі законів про працю (КЗпП) закріплено нестандартні форми зайнятості для осіб, які виконують роботу на непостійній основі.
Йдеться про так званих фрілансерів. Вперше це поняття увійшло до КЗпП і таким працівникам врегулювали умови роботи.
За новим законом, запроваджується трудовий договір з нефіксованим робочим часом як особливий вид трудового договору, умовами якого наперед не встановлений конкретний час виконання роботи. Обов'язок працівника виконувати свою роботу виникає виключно у разі надання роботодавцем передбаченої цим трудовим договором роботи. Але немає жодних гарантій, що така робота буде постійною.
Простими словами, кожен роботодавець самостійно визначатиме терміни виконання роботи та кількість робочих годин найнятого співробітника, та має погодити їх з ним. Як правило, важливими є саме дедлайни по роботі, а скільки часу людина працюватиме, це роботодавця не хвилює. Головне, щоб робота була зроблена вчасно та якісно.
Кількість базових годинників у договорі не може перевищувати 40 годин на тиждень, а кількість базових днів — 6 днів на тиждень.
Трудовий договір з фрілансером має містити таку інформацію:
- спосіб та термін повідомлення працівника про початок виконання роботи;
- спосіб та термін відмови співробітника від виконання роботи;
- інтервали часу, коли від працівника можуть вимагати виконувати роботу (базові години і дні).
Роботодавці (юридичні особи та ФОП), які використовують найману працю менше 10 працівників, зможуть укладати не більше одного трудового договору з нефіксованим робочим часом.
Раніше повідомлялося, кому пропонують найвищі зарплати у Києві під час війни.