Мобілізація в Україні: кому відмовляють у бронюванні та анулюють відстрочки

В Україні триває загальна мобілізація та військовий стан попередньо до 20 травня. Українці, які працюють в органах державної влади, або на підприємствах, установах та організаціях, що виробляють товари, виконують роботи чи надають послуги, необхідні для потреб ЗСУ, можуть бути заброньовані від служби та отримати відстрочку. Але є певні нюанси.

Адвокати розповіли, кому можуть відмовити у бронюванні, та в яких випадках відстрочки заброньованим працівникам анулюються.

Так, згідно з законом, відмовляють у бронювання у тих випадках, коли це стосується дефіцитних військових спеціальностей для потреб Збройних сил України.

Як відбувається процес бронювання працівників 

Кількість військовозобовʼязаних, які підлягають бронюванню, не повинна перевищувати 50% працівників підприємства. Однак, у разі обґрунтованої потреби кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, може й перевищувати 50%.

Працівника бронюють терміном на пів року, а тому через шість місяців у разі потреб його необхідно забронювати повторно.

Місцева влада подає списки військовозобов'язаних до районних військових адміністрацій. Після погодження їх надсилають до Генерального штабу ЗСУ. Документи, що подають до районних військових адміністрацій:

• лист з обґрунтуванням;
• список військовозобов'язаних, які підлягають бронюванню;
• довідка.

Заброньовані працівники  можуть виїжджати за кордон. Для перетину кордону таким військовозобов’язаним необхідно мати декілька документів:

• посвідчення про відстрочку — "бронь", тобто витяг із наказу Мінекономіки;
• документи про відрядження — витяг із наказу про відрядження, або посвідчення про відрядження, або лист-звернення до Державної прикордонної служби України, в якому керівник компанії зазначає, що відповідна посадова особа відряджається для виконання службових обов’язків за кордоном;
• повідомлення про зарахування на спеціальний військовий облік, на якому якраз перебувають заброньовані військовозобов’язані.