Керівники одразу декількох теплокомуненерго заявили, що в Україні треба змінити систему продажу тепла населенню, щоб у випадку накопичення боргів окремими квартирами від теплопостачання можна було відключити весь будинок. На їхню думку, це сприятиме швидшим розрахункам. Зараз фізично не можна відключити від теплопостачання окрему квартиру. А якщо договір укладати на весь будинок, натиснути на його мешканців буде значно простіше. Потрібно лише змінити закони.
Today.ua розповідає, який механізм пропонують керівники ТКЕ, та що юристи говорять про законність таких ідей. А також – кому крім тепловиків може сподобатися ідея брати в заручники цілі будинки.
Нові методи "роботи" з боржниками за комуналку
Керівники компаній, що виробляють тепло, вважають: населення крім того, що не має можливості платити за комунальні послуги, ще й не має бажання це робити. Мовляв, на їхню думку, якщо є можливість не заплатити, люди не заплатять.
Вони не заперечують, що у деяких містах рівень сплати досягає 90%. Але є такі компанії, клієнти яких розраховуються на рівні 50%.
"Впливати на населення ми ніяк не можемо. У нас є право через місяць після споживання, якщо за договором не сплачена сума спожитої послуги, написати досудову претензію, а ще через місяць подати позов до суду. Позов у суді може бути 2-3 роки. Тому цей розрив, який знаходиться між передоплатою "Нафтогазу" та оплатою з боку населення, може розтягуватися на кілька років. І жодна теплопостачальна компанія не може витримати таких навантажень. Тому нам потрібні механізми, які б підштовхнули споживачів платити", – сказала під час форуму з проблем теплокомуненерго директорка теплопостачальної компанії ТОВ "Керуюча компанія "Зараз" Оксана Кулагіна
За її словами, «батіг» у вигляді нарахування пені не працює. Тому буває так, що ТКЕ по 3 роки судяться з людьми, які мають по 100-150 тисяч гривень боргу.
"Що з ними робити? Централізоване опалення не передбачає відключення однієї квартири. А в законі чітко написано, що ви можете відключити при централізованому опаленні лише боржника, який має цей борг. Інші квартири ви не маєте права відключати. А ми, опалюючи 40 будинків, постачаємо теплову енергію тільки до точки врізання в будинок. І це конфлікт інтересів. Ми не можемо нічого вимагати у окремої фізичної особи, але вона може не платити роками. Тому я дуже прошу внести якісь механізми, які будуть діяти на населення", – сказала Кулагіна.
Її підтримав генеральний директор «Полтаватеплоенерго» Олександр Олексенко. Він нагадав, що відключати своїх неплатників можуть і постачальники газу, і постачальники електроенергії. Олексенко вважає, що виробники тепла також повинні отримати можливість «працювати» зі своїми боржниками.
На його думку, відносини зі споживачами потрібно будувати в межах балансової належності мереж. Іншими словами, модель договору про постачання тепла «підприємство – квартира» слід замінити договором «підприємство – будинок».
"Підприємство не повинно заходити в квартиру. У підприємства є майно, яке закінчується на вводі в будинок. Отам і повинен бути укладений договір на постачання – з будинком, ОСББ, ЖЕКом, управителем. І тоді підприємство матиме можливість обмежити теплопостачання споживачу будинку", – заявив Олексенко.
Ідеї тепловиків – реальна загроза чи фейк?
Адвокат Ростислав Кравець каже, що слова тепловиків недвозначно говорять про їхнє бажання відключати боржників від теплопостачання цілими будинками. Але запровадження колективної відповідальності за борги – незаконне. А керівників підприємств за такі ідеї можна самих притягувати до відповідальності.
"Подібний підхід суперечить Конституції, тому що в Україні встановлено індивідуальну відповідальність. Ніхто не може відповідати за свого сусіда. Інакше з таким же успіхом цих директорів теплоенерго можна притягнути до відповідальності за те, що вони не оплачують борги за газ «Нафтогазу» за сусідні теплоенерго. Подібна риторика, на мою думку повинна бути найжорсткішим чином покарана. І після подібних заяв, якщо вони були зроблені офіційними особами, я вважаю, цим особам не місце на посадах, які вони обіймають. А якщо якомусь народному депутату спаде на думку вносити законопроект про це, нехай краще одразу складе повноваження", – сказав у коментарі Today.ua Кравець.
Він додав, що в тарифи ТКЕ входять витрати на те, щоб судитися з боржниками.
"Тому розповідати, що вони не можуть цього робити, якщо процедура стягнення боргів за ЖКГ максимально спрощена (є процедура судового наказу, де сторони навіть не викликаються до суду), на мій погляд, свідчить про те, що особи, які роблять подібні заяви, займають не свою посаду", – прокоментував Кравець.
Де ще є великі борги
За даними Держстату, станом на кінець червня 2021 року сума боргів населення за житлово-комунальні послуги в Україні сягнула 66,3 млрд грн. І, що цікаво, борги за тепло – не на першому місці.
- газ (постачання та розподіл) – 24,7 млрд грн;
- тепло та гаряча вода – 21,5 млрд грн;
- водопостачання та водовідведення – 6,4 млрд грн,
- управління багатоквартирним будинком – 5,5 млрд грн;
- поводження з побутовими відходами – 1,2 млрд грн;
- електроенергія (постачання та розподіл) – 7,1 млрд грн.
Тож крім тепловиків (суто теоретично) припиняти надання послуги були б не проти і постачальники газу, а також оператори ГРМ (облгази).
Однак Кабмін продовжив карантин до 1 жовтня 2021 року. А це означає, що навіть за умови наявності значних боргів за ЖКП, комунальникам заборонено:
- нараховувати та стягувати штрафи, пеню за несплату за ЖКП;
- припиняти надання ЖКП за борги;
- примусово виселяти боржників з житла (державного, громадського чи соціального) та примусово виселяти і забирати приватне житло за борги за ЖКП.
Зауважимо, що такі послаблення з боку держави не означають, що людям дозволили не платити. Споживачі зобов’язані розраховуватися за отримані послуги. Слід розуміти, що ті самі виробники тепла – заручники високих цін на газ. І якщо не розраховуватися з ними, вони в певний момент просто фізично не матимуть грошей на купівлю газу на наступні місяці.